Понеділок, 23 грудня 2013 10:53

Інтерв’ю з отцем каноніком Анатолієм Заячківським

Щороку перед Великоднем та Різдвом Христовим в нашій парафії відбуваються реколекції – час духовної віднови. Кожний реколекціоніст, який провадить духовні вправи запам'ятовується нам чимось особливим. Цього року цікавою людиною став отець канонік Анатолій Заячківський. Ми мали змогу пізнати його велике "серце" та побачити добро, яке він робить для людей. Як людина, він є позитивний, завжди з посмішкою та сповнений радості священик. Перейдімо ближче до історії, яка провадила його до священства.

Закінчивши школу, юнак пішов працювати в сільськогосподарську сферу, після першого року праці доля склалася так, що він пішов навчатися у львівський кінотехнікум, тому що хотів працювати в кіно. Захоплювався мистецтвом, особливо грою акторів, бо побачив у цьому, яке є реальне життя. У 1981 році молодий хлопець пішов до армії. У 1983 році, коли була війна у Афганістані, в частину приїхав капітан, який розповідав, що країна потребує добровольців, показував, як стріляють та б'ють душманів. На той час отець служив в Білорусії. Записалося шість чоловік, серед яких був кс. Анатолій та їх не взяли туди воювати. Могло бути декілька причин: якщо хтось з родичів емігрував за кордон (на той час при Радянському союзі можна було втекти і здатися в полон, та під таким приводом в подальшому долучитися до рідних за кордоном); прийняти іслам; виїхати в Америку, або в інші країни.

Редакція: "В якому році Ви вступили до семінарії?"

Кс. Анатолій:"Після армії я хотів поступати в семінарію, це був 1983 рік. Тоді влада була уповноважена давати дозвіл для вступу на навчання та керувала тим, чи священик мав право служити у призначеній місцевості, наприклад, якщо єпископ направив у Чернівці та влада міста не схвалила б цього рішення, то отцю було б не дозволено тут служити. Поступав я в семінарію у 1983 – не поступив, 1984 – не поступив, аж в 1985 році я вступив та мусив виїхати до Латвії, де вивчав латиську мову. Жив у одного священика два роки та працював кочегаром".

Р.:"В якому році у вас були священичі свячення?"

Кс. Анатолій:"Мали бути у 1990 році, але відбулися в 1991 році у зв'язку з тим, що я хотів в подальшому виїхати на місії у Росію чи Казахстан, бути там місіонером".

Р.:"Яка була Ваша перша парафія, де ви працювали після навчання?"

Кс. Анатолій:"Кардинал Яворський висвятив мене в суботу, а у неділю я маю приміційну Месу на своїй парафії. Зразу ж мене було направлено на парафію, де я мав служити, у м. Рогатин, а в понеділок я вже мав там Меси. Там я пропрацював 19 років та відкрив ще 6 шість костелів в найближчих околицях міста і 1 костел побудував сам".

Р.:"З Ваших слів Ви з неохотою їхали до нас провадити реколекції. Чому?

Кс. Анатолій:"Реколекції – це відповідальна справа, це не лише вийти і щось сказати, а треба щоб сказане принесло свій плід і збагатило кожного. Я маю 5 парафії і важко знайти заміну,а в неділю я виїдаю о 08.30 і прижаю додому о 19.00".

Р.:"Чи могли б Ви розповісти нам щось цікаве про Різдво?"

Кс. Анатолій:"Найкраще Різдво є тоді, коли ти ще є дитиною. Взимку до костелу ми йшли 12км на Пастерку. Ми прикрашали ялинку, була урочиста Меса, люди колядували, пастухи здавалися живими, власне і тоді, у дитячих серцях зароджується віра, а вже потім розвивається. Це був неперевершений час, в дорослому житті це не є так, як це є у малих дитячих серцях".

Р.:"Щоб Ви хотіли побажати нашій парафії?"

Кс. Анатолій:"Так, як це моя третя парафія де я голошу реколекції, а я вже 20 років є священиком, то буду пам'ятати у молитві за парафіян, особливо за хворих, бажаю щоб вони одужали. За тих, які склали пожертви на ремонт храму в перший день Нового Року відправлю святу Месу за їхнє здоров'я і щасливий рік для всіх людей, а також, за кс. Марека, який мене запросив.

Юлія НЕМЧУК

   

Святі Меси  

Нд - 9.00 (пол), 11.00 (укр),
13.00 (укр), 18.00 (укр)
Пн - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Вт - 9.00 (пол) 
Ср - 9.00 (пол)
Чт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Пт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Сб - 9.00 (пол), 18.30 (укр)

   

Молитовні наміри  

Молитовний намір Папи на травень 2019
Євангелізаційний: Щоб Церква в Африці завдяки активності своїх членів була закваскою єдності між народами, а також знаком надії для цього континенту.
   

Слово Боже  

"Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений."
До Римлян 10:11
   

Читайте, слухайте  

ewtn ua

   

Ми у Facebook  

   

Від КРЕДО

   
© Парафія Воздвиження Всечесного Хреста Римсько-Католицької Церкви в Україні. м.Чернівці