П'ятниця, 04 липня 2014 16:40

Двісті років із відчиненими дверима

Костел Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях готується до ювілею. Храм функціонував у місті завжди, навіть за радянських часів...

Сьогодні, зайшовши до костелу, можна побачити величезне риштовання у передній частині приміщення, бо всередині вже майже рік тривають реставраційні роботи. Власне, вони не закінчаться навіть до ювілею – оновлення храму триватиме ще довго. Що вже зроблено і як парафіяни храму готуються до 200-ліття костелу, дізнавалися місцеві журналісти. Адже, щоби розповісти чернівчанам більше про костел, його настоятель отець Марек Дроздік запросив представників ЗМІ на невелику прес-екскурсію храмом.

Посланець із Риму – в гості до чернівчан

Ювілей храму припадає на 29 липня цього року. А урочисте святкування заплановано на 19 липня. Святкову Літургію очолить голова Конференції Римсько-католицьких єпископів України, архієпископ Мечислав Мокшицький (у минулому – особистий секретар Блаженного Папи Йоана Павла II та Папи Бенедикта XVI). Очікують також на приїзд високого гостя – представника Ватикану, архієпископа П'єро Маріні. Слід зауважити, що цей 72-річний італієць – важлива постать при Святому Престолі. Із 1987-го і багато років Маріні був Обер-церемоніймейстером папських літургійних церемоній, людиною, яка з'являлася при Папі на кожному святкуванні. Інноваційний підхід архієпископа Маріні до папських церемоній іноді робив його центром критики. Так, у жовтні 2003-го, у ході канонізації трьох місіонерів, у месу були включені африканські та індіанські танці. Тому багато хто в католицькій церкві вважали надмірним захоплення Маріні різноманітними етнічними ритуалами, які він любив вставляти в богослужіння. До речі, одним з постійних критиків церемоніймейстера-новатора був кардинал Йозеф Ратцінгер (згодом – Папа Бенедикт XVI), але практично всі його ініціативи отримували схвалення Папи Йоана Павла II.

Прибудуть до Чернівців десятки священиків, гості з Франції, делегація з Польщі. Чекають тут і на місцеву владу. А головне, парафіяни запрошують всіх чернівчан розділити з ними цю радість – ювілей однієї з перших мурованих споруд у нашому місті. Розташувавшись у самому серці столиці Буковини, храм милує око і городян, і туристів.

У середині храму – неймовірно красиві фрески, тут майже щодня під час Святої Меси звучить орган. А скільки подій пам'ятають ці старовинні стіни! Взяти хоча б одну з них – кількарічної давності, коли під час візиту до Чернівців відомий європейський політик, син Карла фон Габсбурга, останнього імператора Австро-Угорщини, Отто фон Габсбург побував у цьому костелі на Богослужіннні. А якщо перенестися у дуже далеке минуле, то ці стіни пам'ятають Святі Меси, які служив перший настоятель костелу отець Вінцент Христоф Кекерт, котрого вважають кращим проповідником. А згодом, уже за радянських часів, тут служив отець Францішек Краєвський – суворий на вигляд (так згадують парафіяни), але дуже добрий до людей.

І вежа падала, і костел горів

Як відомо, історія римо-католицького храму Воздвиження Всечесного Хреста розпочинається з часу входження Буковини до складу Австрії у 1774 році. На час приєднання Буковини до Австрії у краї не було римсько-католицьких храмів. Але зі збільшенням кількості австрійських чиновників та переселенців із західних провінцій імперій (переважно римо-католиків) гарнізонна каплиця-костел уже просто не вміщала зростаючу на очах громаду парафіян, організовану у 1786 році.

Слід додати, що разом із австрійськими військовослужбовцями до Чернівців прибули і два військові капелани – Прокоп Мунц та Вінцент Кекерт. У 1778-му в Чернівцях завершено будівництво першого костелу, який став прототипом нинішнього костелу Воздвиження Всечесного Хреста. Костел був дерев'яним, з вежею і розташовувався на площі навпроти теперішнього костелу. А трохи згодом, за розпорядженням австрійського імператора Йосифа II у 1787 році, під час його перебування в Чернівцях, розпочато зведення нового, мурованого, костелу.

Чернівецький історик Ігор Чеховський у книзі «Чернівці – місто зустрічі культур і релігій» писав: «Та попри підтримку з боку самого монарха, зокрема й фінансову, будівництво затягнулося майже на три десятиліття, і його постійно супроводжували якісь нещастя. Впродовж цього часу вежа двічі обвалювалася, а сам костел 1790 року потерпів від пожежі. Багатостраждальну вежу в черговий раз знищила пожежа 1866 року, після чого її було відбудовано, але змінено форму даху. Сучасного вигляду вежа набула внаслідок перебудови храму у 1909-1910 роках. ... 29 липня 1814 року костел нарешті було освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста. А 14 вересня того ж року парафіяни вперше відзначили тут відпуст, себто храмове свято».

Старий дерев'яний костел парафіяни передали протестантам, а на площі встановили хрест з ліпним зображенням Діви Марії (хрест стояв до 1950 року). Спочатку, крім римо-католиків, його для богослужінь використовували і греко-католики та вірмени-католики, доки не побудували своїх церков. У 1866 році в храмі встановили орган, який відразу, вже в 70-х роках ХІХ століття, одержав дві медалі. Одну – у Відні, другу – в Парижі. Як найкращий за тембром орган у всій Європі. Остання реконструкція будівлі проводилася в 1910 році, коли шпилястий дах було замінено на куполоподібний (1909-1910), з тих пір храм не змінював свого вигляду. Зайшовши до храму, можна бачити, що у всіх головних фресках на стінах зображується саме хрест.

Про отців Шміда і Краєвського

Сьогодні на одній зі стін, у лівобічній частині храму, можна бачити меморіальну дошку з барельєфом отця Йосефа Шміда – одного з найавторитетніших парохів упродовж всієї двохсотлітньої історії костелу Воздвиження, котрий очолював громаду з 1893 року і до самої смерті у 1921-му. Уродженець Буковини, він володів чи не всіма мовами краю і послідовно проповідував міжетнічну та міжконфесійну злагоди. Як зазначав у своїй книзі Ігор Чеховський, отець Шмід був обраний почесним доктором Чернівецького університету і почесним громадянином Чернівців. Саме за його служіння храм було значно розбудовано.

Репатріація у 1940 році етнічних німців, які складали більшість парафіян, призвела до зменшення чисельності парафії. А коли у 1945-му місто та край покинули і буковинці польського походження, залишилося у Чернівцях трохи більше тисячі парафіян цієї церкви.

Чернівецький римсько-католицький храм Воздвиження Всечесного Хреста – один з небагатьох на території тодішньої УРСР, який не був зачинений і у всі часи виконував свою головну місію. У непростих умовах колишнього часу тут працювали отці Юзеф Єнджиєвський та Франц Краєвський. Розповідають: хоч отець Єнджиєвський був завжди усміхненим, а отець Краєвський – на вигляд суворим, обоє були надзвичайно добрими. У парафіяльне помешкання на чай чи обід запрошували бідних, а з пожертв парафіян завжди повертали їм... решту.

Як зауважує екскурсовод 1-го класу, парафіянка храму Воздвиження Всечесного Хреста Марина Лашкевич, обоє народилися саме у Чернівцях: Юзеф Єнджиєвський – 1911 року, Франц Краєвський – 1912-го. Також обидва одночасно були висвячені у священики в єзуїтському храмі Найсвятішого Серця Ісуса. Люди поважали отця Єнджиєвського за делікатність, розуміння і намагання допомогти не лише католикам, а й усім, хто звертався по допомогу. Він досконало знав багато мов, у тому числі латину. А ще був прекрасним проповідником, котрий виголошував свої проповіді з амвона (балкона).

Отець Франц Краєвський з 1940 року працював у Чернівцях капеланом, а потім, до 1970-го, був тут прелатом. Але є у біографії цього священика і прикра сторінка. Одного разу влада запросила його провести у Києві Месу для французьких туристів. Після спільного сніданку з гостями в готелі його заарештували нібито за «зв'язки з іноземцями». І коли Франц Краєвський повернувся з тюрми, заробляв на життя, працюючи сторожем. Клопотання з проханням дозволити йому працювати у храмі подали парафіяни. У 1987 році з нагоди ювілею – 50-річчя богослужіння – отцю Краєвському присвоїли звання монсеньйора з правом наслідувати у майбутньому вищу духовну посаду. Такою була Папська нагорода.

Сім вівтарів і каплиця-грот

Як пишуть історики, цей чернівецький костел доніс до нашого часу ще одну цінну рису старожитніх римсько-католицьких святинь – наявність у межах одного храму кількох вівтарів. Головний вівтар Воздвиження Всечесного Хреста – у пресвітерії. Обабіч нього ще від австрійського періоду збереглися крісла-трони – для монарших осіб та ієрархів церкви. У лівому куті храму – вівтар Матері Божої Ченстоховської, у правому – Матері Божої Болісної, або ж Пієти. У середній частині храму – ще два вівтарі: Матері Божої Неустанної Помочі та Матері Божої Розарію. По обидва боки центральної частини храму – вівтар Святого Антонія з Дитятком Ісус та вівтар Святого Йосифа. Варто згадати і про ошатне парафіяльне подвір'я: тут у ХІХ столітті було споруджено мальовничу каплицю-грот, всередині якої встановлено скульптури Богоматері та Святих Антонія і Яна Непомука. А між тим, храм сто років не ремонтувався і не зазнав реконструкції. Лише кілька років тому костел почав оновлюватися. У 2012-му новою мідною бляхою було перекрито дах, бо старий протікав. Майже рік триває реконструкція внутрішньої передньої частини храму. Працюють майстри-реставратори зі Львівщини – під керівництвом Миколи Толочка.

Реставратори за весь час їхньої роботи відновили велику кількість храмів із різним ступенем пошкодженості, в деяких навіть більше 70% (як, наприклад, у Лужанах в церкві XV століття, яку довелося повністю перемальовувати). Фрески на передній частині костелу (а саме тут наразі йдуть роботи) були виконані в першій половині ХХ століття, а точніше, в 20-х роках. За цей час на стінах утворився великий шар бруду та конденсату, що осідав на стінах. До слова, роботи із заміни електропроводки та відновлення внутрішнього освітлення храму у костелі проводились у листопаді 2013 року. Але скільки ще праці попереду – знає лише настоятель костелу отець Марек Дроздік, який зараз, можна сказати, розривається між проведенням реставраційних робіт та серйозною підготовкою до 200-літнього ювілею. Отець Марек приїхав працювати в Україну з рідної Польщі, у Чернівцях – уже сім років. «І тепер маю три улюблених міста в Україні – Львів, Трускавець і Чернівці», – каже священик.

Наталія Фещук

Фото – Тарас ПІЦ, газета «Чернівці»
Посилання на оригінал статті 

   

Святі Меси  

Нд - 9.00 (пол), 11.00 (укр),
13.00 (укр), 18.00 (укр)
Пн - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Вт - 9.00 (пол) 
Ср - 9.00 (пол)
Чт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Пт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Сб - 9.00 (пол), 18.30 (укр)

   

Молитовні наміри  

Молитовний намір Папи на квітень 2019
Загальний: за лікарів та працівників гуманітарних місій, що перебувають у зонах бойових дій і наражають на небезпеку власне життя заради порятунку інших.
   

Слово Боже  

"Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!"
Якова 2:26
   

Читайте, слухайте  

ewtn ua

   

Ми у Facebook  

   

Від КРЕДО

   
© Парафія Воздвиження Всечесного Хреста Римсько-Католицької Церкви в Україні. м.Чернівці