П'ятниця, 04 липня 2014 16:40

Двісті років із відчиненими дверима

Костел Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях готується до ювілею. Храм функціонував у місті завжди, навіть за радянських часів...

Сьогодні, зайшовши до костелу, можна побачити величезне риштовання у передній частині приміщення, бо всередині вже майже рік тривають реставраційні роботи. Власне, вони не закінчаться навіть до ювілею – оновлення храму триватиме ще довго. Що вже зроблено і як парафіяни храму готуються до 200-ліття костелу, дізнавалися місцеві журналісти. Адже, щоби розповісти чернівчанам більше про костел, його настоятель отець Марек Дроздік запросив представників ЗМІ на невелику прес-екскурсію храмом.

Посланець із Риму – в гості до чернівчан

Ювілей храму припадає на 29 липня цього року. А урочисте святкування заплановано на 19 липня. Святкову Літургію очолить голова Конференції Римсько-католицьких єпископів України, архієпископ Мечислав Мокшицький (у минулому – особистий секретар Блаженного Папи Йоана Павла II та Папи Бенедикта XVI). Очікують також на приїзд високого гостя – представника Ватикану, архієпископа П'єро Маріні. Слід зауважити, що цей 72-річний італієць – важлива постать при Святому Престолі. Із 1987-го і багато років Маріні був Обер-церемоніймейстером папських літургійних церемоній, людиною, яка з'являлася при Папі на кожному святкуванні. Інноваційний підхід архієпископа Маріні до папських церемоній іноді робив його центром критики. Так, у жовтні 2003-го, у ході канонізації трьох місіонерів, у месу були включені африканські та індіанські танці. Тому багато хто в католицькій церкві вважали надмірним захоплення Маріні різноманітними етнічними ритуалами, які він любив вставляти в богослужіння. До речі, одним з постійних критиків церемоніймейстера-новатора був кардинал Йозеф Ратцінгер (згодом – Папа Бенедикт XVI), але практично всі його ініціативи отримували схвалення Папи Йоана Павла II.

Прибудуть до Чернівців десятки священиків, гості з Франції, делегація з Польщі. Чекають тут і на місцеву владу. А головне, парафіяни запрошують всіх чернівчан розділити з ними цю радість – ювілей однієї з перших мурованих споруд у нашому місті. Розташувавшись у самому серці столиці Буковини, храм милує око і городян, і туристів.

У середині храму – неймовірно красиві фрески, тут майже щодня під час Святої Меси звучить орган. А скільки подій пам'ятають ці старовинні стіни! Взяти хоча б одну з них – кількарічної давності, коли під час візиту до Чернівців відомий європейський політик, син Карла фон Габсбурга, останнього імператора Австро-Угорщини, Отто фон Габсбург побував у цьому костелі на Богослужіннні. А якщо перенестися у дуже далеке минуле, то ці стіни пам'ятають Святі Меси, які служив перший настоятель костелу отець Вінцент Христоф Кекерт, котрого вважають кращим проповідником. А згодом, уже за радянських часів, тут служив отець Францішек Краєвський – суворий на вигляд (так згадують парафіяни), але дуже добрий до людей.

І вежа падала, і костел горів

Як відомо, історія римо-католицького храму Воздвиження Всечесного Хреста розпочинається з часу входження Буковини до складу Австрії у 1774 році. На час приєднання Буковини до Австрії у краї не було римсько-католицьких храмів. Але зі збільшенням кількості австрійських чиновників та переселенців із західних провінцій імперій (переважно римо-католиків) гарнізонна каплиця-костел уже просто не вміщала зростаючу на очах громаду парафіян, організовану у 1786 році.

Слід додати, що разом із австрійськими військовослужбовцями до Чернівців прибули і два військові капелани – Прокоп Мунц та Вінцент Кекерт. У 1778-му в Чернівцях завершено будівництво першого костелу, який став прототипом нинішнього костелу Воздвиження Всечесного Хреста. Костел був дерев'яним, з вежею і розташовувався на площі навпроти теперішнього костелу. А трохи згодом, за розпорядженням австрійського імператора Йосифа II у 1787 році, під час його перебування в Чернівцях, розпочато зведення нового, мурованого, костелу.

Чернівецький історик Ігор Чеховський у книзі «Чернівці – місто зустрічі культур і релігій» писав: «Та попри підтримку з боку самого монарха, зокрема й фінансову, будівництво затягнулося майже на три десятиліття, і його постійно супроводжували якісь нещастя. Впродовж цього часу вежа двічі обвалювалася, а сам костел 1790 року потерпів від пожежі. Багатостраждальну вежу в черговий раз знищила пожежа 1866 року, після чого її було відбудовано, але змінено форму даху. Сучасного вигляду вежа набула внаслідок перебудови храму у 1909-1910 роках. ... 29 липня 1814 року костел нарешті було освячено під титулом Воздвиження Святого Хреста. А 14 вересня того ж року парафіяни вперше відзначили тут відпуст, себто храмове свято».

Старий дерев'яний костел парафіяни передали протестантам, а на площі встановили хрест з ліпним зображенням Діви Марії (хрест стояв до 1950 року). Спочатку, крім римо-католиків, його для богослужінь використовували і греко-католики та вірмени-католики, доки не побудували своїх церков. У 1866 році в храмі встановили орган, який відразу, вже в 70-х роках ХІХ століття, одержав дві медалі. Одну – у Відні, другу – в Парижі. Як найкращий за тембром орган у всій Європі. Остання реконструкція будівлі проводилася в 1910 році, коли шпилястий дах було замінено на куполоподібний (1909-1910), з тих пір храм не змінював свого вигляду. Зайшовши до храму, можна бачити, що у всіх головних фресках на стінах зображується саме хрест.

Про отців Шміда і Краєвського

Сьогодні на одній зі стін, у лівобічній частині храму, можна бачити меморіальну дошку з барельєфом отця Йосефа Шміда – одного з найавторитетніших парохів упродовж всієї двохсотлітньої історії костелу Воздвиження, котрий очолював громаду з 1893 року і до самої смерті у 1921-му. Уродженець Буковини, він володів чи не всіма мовами краю і послідовно проповідував міжетнічну та міжконфесійну злагоди. Як зазначав у своїй книзі Ігор Чеховський, отець Шмід був обраний почесним доктором Чернівецького університету і почесним громадянином Чернівців. Саме за його служіння храм було значно розбудовано.

Репатріація у 1940 році етнічних німців, які складали більшість парафіян, призвела до зменшення чисельності парафії. А коли у 1945-му місто та край покинули і буковинці польського походження, залишилося у Чернівцях трохи більше тисячі парафіян цієї церкви.

Чернівецький римсько-католицький храм Воздвиження Всечесного Хреста – один з небагатьох на території тодішньої УРСР, який не був зачинений і у всі часи виконував свою головну місію. У непростих умовах колишнього часу тут працювали отці Юзеф Єнджиєвський та Франц Краєвський. Розповідають: хоч отець Єнджиєвський був завжди усміхненим, а отець Краєвський – на вигляд суворим, обоє були надзвичайно добрими. У парафіяльне помешкання на чай чи обід запрошували бідних, а з пожертв парафіян завжди повертали їм... решту.

Як зауважує екскурсовод 1-го класу, парафіянка храму Воздвиження Всечесного Хреста Марина Лашкевич, обоє народилися саме у Чернівцях: Юзеф Єнджиєвський – 1911 року, Франц Краєвський – 1912-го. Також обидва одночасно були висвячені у священики в єзуїтському храмі Найсвятішого Серця Ісуса. Люди поважали отця Єнджиєвського за делікатність, розуміння і намагання допомогти не лише католикам, а й усім, хто звертався по допомогу. Він досконало знав багато мов, у тому числі латину. А ще був прекрасним проповідником, котрий виголошував свої проповіді з амвона (балкона).

Отець Франц Краєвський з 1940 року працював у Чернівцях капеланом, а потім, до 1970-го, був тут прелатом. Але є у біографії цього священика і прикра сторінка. Одного разу влада запросила його провести у Києві Месу для французьких туристів. Після спільного сніданку з гостями в готелі його заарештували нібито за «зв'язки з іноземцями». І коли Франц Краєвський повернувся з тюрми, заробляв на життя, працюючи сторожем. Клопотання з проханням дозволити йому працювати у храмі подали парафіяни. У 1987 році з нагоди ювілею – 50-річчя богослужіння – отцю Краєвському присвоїли звання монсеньйора з правом наслідувати у майбутньому вищу духовну посаду. Такою була Папська нагорода.

Сім вівтарів і каплиця-грот

Як пишуть історики, цей чернівецький костел доніс до нашого часу ще одну цінну рису старожитніх римсько-католицьких святинь – наявність у межах одного храму кількох вівтарів. Головний вівтар Воздвиження Всечесного Хреста – у пресвітерії. Обабіч нього ще від австрійського періоду збереглися крісла-трони – для монарших осіб та ієрархів церкви. У лівому куті храму – вівтар Матері Божої Ченстоховської, у правому – Матері Божої Болісної, або ж Пієти. У середній частині храму – ще два вівтарі: Матері Божої Неустанної Помочі та Матері Божої Розарію. По обидва боки центральної частини храму – вівтар Святого Антонія з Дитятком Ісус та вівтар Святого Йосифа. Варто згадати і про ошатне парафіяльне подвір'я: тут у ХІХ столітті було споруджено мальовничу каплицю-грот, всередині якої встановлено скульптури Богоматері та Святих Антонія і Яна Непомука. А між тим, храм сто років не ремонтувався і не зазнав реконструкції. Лише кілька років тому костел почав оновлюватися. У 2012-му новою мідною бляхою було перекрито дах, бо старий протікав. Майже рік триває реконструкція внутрішньої передньої частини храму. Працюють майстри-реставратори зі Львівщини – під керівництвом Миколи Толочка.

Реставратори за весь час їхньої роботи відновили велику кількість храмів із різним ступенем пошкодженості, в деяких навіть більше 70% (як, наприклад, у Лужанах в церкві XV століття, яку довелося повністю перемальовувати). Фрески на передній частині костелу (а саме тут наразі йдуть роботи) були виконані в першій половині ХХ століття, а точніше, в 20-х роках. За цей час на стінах утворився великий шар бруду та конденсату, що осідав на стінах. До слова, роботи із заміни електропроводки та відновлення внутрішнього освітлення храму у костелі проводились у листопаді 2013 року. Але скільки ще праці попереду – знає лише настоятель костелу отець Марек Дроздік, який зараз, можна сказати, розривається між проведенням реставраційних робіт та серйозною підготовкою до 200-літнього ювілею. Отець Марек приїхав працювати в Україну з рідної Польщі, у Чернівцях – уже сім років. «І тепер маю три улюблених міста в Україні – Львів, Трускавець і Чернівці», – каже священик.

Наталія Фещук

Фото – Тарас ПІЦ, газета «Чернівці»
Посилання на оригінал статті 

   

Святі Меси  

Нд - 9.00 (пол), 11.00 (укр),
13.00 (укр)
Пн - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Вт - 9.00 (пол) 
Ср - 9.00 (пол)
Чт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Пт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Сб - 9.00 (пол), 18.30 (укр)

   

Молитовні наміри  

Молитовний намір Папи на листопад 2019
За Близький Схід, де різні релігійні спільноти поділяють спільний життєвий простір, щоб серед них запанував дух діалогу, зустрічі та примирення
   

Слово Боже  

Не хлiбом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить iз уст Божих
   

Читайте, слухайте  

ewtn ua

   

Ми у Facebook  

   

Від КРЕДО

   
© Парафія Воздвиження Всечесного Хреста Римсько-Католицької Церкви в Україні. м.Чернівці